VIII. ОГЛЯД ЗАХОДІВ З ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ АРЕШТОВАНИМИ АКТИВАМИ

8.1 Ключові положення нормативних актів

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 9 Спеціального закону, до функцій АРМА належить організація здійснення заходів, пов’язаних з проведенням оцінювання, веденням обліку та управлінням активами.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 10 Спеціального закону, АРМА для виконання своїх функцій (тобто, в даному разі – функції, вказаної у пункті 4 частини 1 статті 9 Спеціального закону) уповноважене укладати цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов’язаних з проведенням оцінювання та управлінням активами.

Зазначені положення Спеціального закону конкретизовані у Положенні про АРМА, згідно з підпунктами 9 та 11 пункту 5 АРМА відповідно до покладених на нього завдань:

  • організовує здійснення заходів, пов’язаних з проведенням оцінювання, веденням обліку активів та управлінням активами, в зокрема їх зберіганням (збереженням), переміщенням, охороною, страхуванням для подальшої передачі в управління або для реалізації;
  • укладає з юридичними та фізичними особами цивільно-правові угоди з питань, пов’язаних з проведенням оцінювання та управлінням активами, зокрема щодо їх зберігання (збереження), переміщення, охорони, страхування.У разі управління активами шляхом (у спосіб) їх реалізації на електронних торгах організатор електронних торгів забезпечує організацію здійснення заходів, необхідних для реалізації активів, зокрема забезпечення їх зберігання, оцінювання активів, переміщення активів, демонстрацію активів, поширення відомостей про передані для реалізації активи, в обсязі та на умовах, визначених договором між АРМА та організатором (пункт 6 Порядку реалізації арештованих активів).

8.2 Зміст заходів з організації управління арештованими активами

8.2.1 Співвідношення функції організації здійснення заходів, пов’язаних з управлінням активами, та управління активами за договором

Однією з ключових функцій АРМА є організація здійснення заходів, пов’язаних з управлінням активами. Важливо зазначити, що функція АРМА полягає саме в організації здійснення заходів, пов’язаних з управлінням арештованими активами, а не безпосереднє управління ними, оскільки за загальним правилом АРМА самостійно не управляє арештованими активами.

Пунктом 4 частини 1 статті 9 Спеціального закону передбачено, що до функцій АРМА належить організація здійснення заходів, пов’язаних з проведенням оцінювання, веденням обліку та управлінням активами. Проте, хоча за текстом у цьому положенні Спеціального закону організація здійснення заходів, пов’язаних з проведенням оцінювання активів, відокремлена від організації здійснення заходів, пов’язаних з управлінням активами, змістовно всі вони є заходами, пов’язаними з управлінням активами.

Функція організації здійснення заходів, пов’язаних з управлінням ак- тивами, не є управлінням активами у розумінні статей 20, 21, 23 Спеціального закону, а відтак на неї не поширюється коло умов та обмежень, що діють стосовно управління активами за договором, або управління шляхом (у спосіб) реалізації.

До прикладу, виходячи із принципу доходності управління1, управління за договором управління не може полягати суто у зберіганні арештованого активу, адже саме по собі зберігання не утворює доходу від такої діяльності, а призводить лише до виникнення витрат. Натомість для цілей подальшого передання активу в управління управителеві АРМА уповноважене організувати його тимчасове зберігання та оплачувати його в межах функції організації здійснення заходів, пов’язаних з управлінням активами.

8.2.2 Зміст і примірний перелік заходів, пов’язаних з управлінням активами

По суті до заходів, пов’язаних з управлінням активами, належать будь- які заходи, які необхідно та доцільно вжити з метою забезпечення можливості управління активами на визначених Спеціальним законом засадах2. Невичерпність змісту і переліку заходів, пов’язаних з управлінням активами, також цілком відповідає такій засаді управління арештованим майном як можливість вжиття будь-яких заходів управління, що можуть бути необхідними3.

Заходи, пов’язані з управлінням активами, спрямовано на підготовку активу до передачі в управління управителю чи реалізатору, і від якості такої підготовки залежатиме якість самого управління (реалізації). Виходячи з практики діяльності АРМА, можна навести такий невичерпний примірний перелік заходів, пов’язаних з управлінням активами, за орієнтовною хронологією їх ужиття:

  • ідентифікація, систематизація, інвентаризація активів;
  • пакування та переміщення активів;
  • тимчасове зберігання активів або забезпечення їх збереження в інший спосіб;
  • страхування активів;
  • оцінювання активів;
  • проведення експертного дослідження активів;
  • приведення активів у товарний вигляд;
  • демонстрація (експозиція), промоція (рекламування) активів.З огляду на загальні засади управління активами, зміст і обсяг роботи з організації здійснення заходів, пов’язаних з управлінням активами, для кожного конкретно взятого активу індивідуальний.

    8.2.3 Виконавець функції

    Функція організації здійснення заходів, пов’язаних з управлінням активами, означає що АРМА уповноважене організувати здійснення таких заходів як самостійно, так і делегувати організацію їх здійснення іншим особам, залученим до виконання такої функції.

    До прикладу, організатор електронних торгів забезпечує організацію здійснення заходів, необхідних для реалізації активів, зокрема забезпечення їх зберігання, оцінювання активів, переміщення активів, демонстрацію активів, поширення відомостей про передані для реалізації активи, в обсязі та на умовах, визначених договором між АРМА та організатором (пункт 6 Порядку реалізації арештованих активів).

    8.3 Судова практика застосування положень законодавства, що встановлюють заходи з організації управління арештованим майном

    Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15.06.2018 у справі No 755/16396/16-к було відмовлено у задоволенні заяви АРМА про роз’яснення ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.05.2018 у справі No 755/16396/16-к.

Водночас, відмовляючи у задоволенні зазначеної заяви, слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва провів ґрунтовний аналіз, серед іншого, змісту заходів з організації управління арештованим майном, щодо чого, зазначив таке:

«… АРМА може організувати деякі заходи зі зберігання арештованого майна, та лише для цілей подальшого передання такого майна в управління професійному управителеві і лише на строк, необхідний для організації такого передання в управління, окрім цього таке тимчасове (короткотермінове) зберігання не може передбачати витрачання коштів Державного бюджету України.

АРМА не має повноважень та прав витрачати кошти Державного бюджету України і самостійно організовувати охорону, відповідальне зберігання, проведення поточних ремонтів, обслуговування, підтримання у належному стані та оперативно управляти активами. Натомість відповідні заходи можуть організовуватися управителем, відібраним у порядку, встановленому Спеціальним законом, й оплачуватися виключно з доходів від управління, які отримуватиме управитель в процесі комерційного використання активу.

Національне агентство має забезпечити зберігання активів згідно з ухвалою суду через призму наявних у нього повноважень саме відповідно до Спеціального закону, без урахування інших супутніх факторів, оскільки такі повноваження АРМА розширенню чи звуження у будь-який спосіб, зокрема і за судовими рішенням, не передбачають обов’язку посадових осіб такого агентства до їх здійснення у разі, коли вони не тотожні норма самого Спеціального закону.

Питання про те, у який спосіб АРМА виконуватиме судове рішення, перебуває у площині його дискреційних повноважень.

Дискреція — це елемент управлінської діяльності. Вона пов’язана з владними повноваженнями та їх носіями – органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями – вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб’єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

АРМА під час виконання судових рішень з того чи іншого питання має керуватися нормами Спеціального закону з урахуванням того, що ним має бути забезпечено виконання судового рішення та досягнуто мети, вказаної в ньому.

Під час виконання такого судового рішення для досягнення зазначеної мети АРМА має можливість як користуватися порядком, вказаним в ухвалі суду, так і діяти у межах своїх повноважень, прямо визначених Спеціальним законом, тобто у межах дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин справи.

Однак під час здійснення таких повноважень у будь-якому випадку АРМА має враховувати, виконуючи дію у межах наявних дискреційних повноважень, що має бути досягнуто мети управління такими активами, з якою власне таке управління до них було застосовано.

Адже мета є першочерговою, а способи досягнення – похідними від неї».

До аналогічних висновків дійшов також слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва в ухвалі від 13.08.2018 у справі No 761/30379/18.

У першій половині 2018 р. за ініціативою органів досудового розслідування та прокуратури АРМА було передано в управління (для реалізації або передачі в управління за договором) понад 350 об’єктів нерухомого майна та понад 60 одиниць рухомого майна. Слід зазначити, що переважна більшість згаданого майна не мала належної ідентифікаційної, розрізнювальної інформації (передавалася в управління без зазначення його характеристик, властивостей тощо).

Так, наприклад, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2018 у кримінальному провадженні No 42017110350000199 від 12.10.2017, від 06.06.2018 у кримінальному провадженні No 42014000000000069 від 06.03.2014 та ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13.06.2018 у кримінальному провадженні No12016170000000393 від 11.08.2016, передано АРМА в управління, відповідно до статті 100 КПК України:

  • десятки тисяч радіо деталей (програмні пристрої, мікросхеми, транзистори тощо);
  • тисячі одиниць рухомого майна (меблі, техніка, обладнання, алкогольні вироби, різні предмети декору тощо);
  • речі, що були в ужитку (одяг, іграшки, меблі, речі домашнього вжитку) загальною вагою майже 97,7 тонн.Зазначені активи або насипом були складені на величезних складах у коробках і мішках, або розташовані на великих площах різних приміщень без жодних ідентифікаційних, розрізнювальних ознак.

    Також є багато прикладів передання в управління АРМА активів, у складі яких (на території яких) міститься багато рухомого майна (устаткування, офісна техніка, меблі, різні матеріали, приладдя тощо), наприклад:

  • 29.03.2018 ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва у справі No 760/7819/18 передано в управління АРМА пасажирський термінальний комплекс, нежитлові будівлі та споруди, об’єкт незавершеного будівництва Міжнародного аеропорту «Одеса»;
  • 20.04.2018та24.04.2018ухваламислідчихсуддівГолосіївського районного суду м. Києва у справі No 752/19045/17 (провадження номер: 1-кс/752/3264/18, 1-кс/752/3258/18, 1-кс/752/3262/18, 1-кс/752/3266/18, 1-кс/752/3257/18,1-кс/752/3260/18, 1-кс/752/3259/18, 1-кс/752/3263/18, 1-кс/752/3268/18, 1-кс/752/3269/18, 1-кс/752/3267/18, 1-кс/752/3271/18, 1-кс/752/3261/18, 1-кс/752/3265/18, 1-кс/752/3255/18, 1-кс/752/3270/18) та у справі No 752/19045/17 (провадження номер: 1-кс/752/3256/18), відповідно, в управління АРМА передано понад 100 об’єктів нерухомого майна по всій території України загальною площею понад 90 тис. кв. м;
  • 07.06.2018 та 12.06.2018 ухвалами слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва у справах No 760/14539/18 та No 760/14541/18, відповідно, передано понад 100 об’єктів нерухомого майна, численне технічне обладнання та велика кількість іншого рухомого майна двох теплоелектростанцій, які знаходяться у Львівській області. Рухоме майно у складі цих переданих в управління АРМА активів (на території їх приміщень) не має будь-якої ідентифікаційної, розрізнювальної інформації (характеристики, властивості тощо).У більшості випадків ідентифікація, розрізнення активів потребує спеціальних експертних знань, вмінь та навичок, яких немає ні у співробітників органів досудового розслідування, прокуратури та суду, ні у працівників АРМА.

Сама по собі ідентифікація, розрізнення рухомого майна, є лише першим серед багатьох кроків, які органам досудового розслідування та прокуратурі потрібно здійснити для передачі, а АРМА для прийняття активів в управління (наступної передачі для реалізації або в управління за договором).

Наведені судові рішення є прикладами потреби АРМА у вжитті таких заходів організації управління арештованим майном як ідентифікація, інвентаризація, пакування речових доказів (активів) з метою забезпечення можливості їх оцінювання та подальшої передачі в управління, або для реалізації.

8.4 Заходи з організації управління арештованим майном
в актах міжнародного права та в іноземних юрисдикціях

У Великій Британії управління та розпорядження арештованими та конфіскованими активами часто тягне за собою використання послуг, котрі надаються сторонніми приватними постачальниками послуг, такими як спеціалізоване зберігання, транспортування та обслуговування. На відміну від управителів активами, що призначаються за рішенням суду, ці послуги закуповуються безпосередньо управителем активами, якого призначено судом, чи суб’єктом управління активами.

У Франції AGRASC широко використовує субпідрядників. Агентство уклало кілька партнерських угод з мережами професіоналів, на яких воно спирається з конкретною метою. Після того як на AGRASC покладаються повноваження управляти певним активом, залежно від активу (характеру, місце знаходження, вартості, тощо), Агентство може найняти одного з партнерів для виконання функції управління.

У таких країнах, як Сполучене Королівство, Південно-Африканська Республіка та Намібія, закон передбачає, що прокурор звертається до суду з проханням призначити одержувача для того, щоб або піклуватися про цей актив (одержувач управління), або розпоряджатися активом (виконавцем).

Використання приймачів може допомогти забезпечити належне розслідування нелегального бізнесу фінансовими фахівцями з питань неплатоспроможності. Вони можуть допомогти у визначенні додаткових активів у разі репатріації активів, прихованих за кордоном, та в оперативному врегулюванні невиконаних завдань з обтяження. Ще одна перевага полягає в тому, що довірена особа як незалежний судовий представник може отримати примусово розкриту інформацію щодо обвинуваченого без будь-якого ризику порушення права на самообвинувачення.

У Канаді вилучені рухомі активи зазвичай зберігаються на складах SPMD по всій країні. У невеликих більш віддалених містах SPMD залучає послуги зі зберігання та обслуговування активів через приватний сектор. SPMD також користується послугами приватного сектору для продажу активів, особливо у випадках, де цього вимагають умови (наприклад, елітний автомобіль буде відправлено на приватний аукціон, на якому купують дорогі транспортні засоби). Що стосується нерухомого майна, до моменту фактичного продажу SPMD має спочатку виконати багато державних умов. По-перше, актив має пройти екологічне оцінювання (багато нерухомих об’єктів, котрі використовують у незаконному виробництві наркотиків, забруднені хімікатами та/або пліснявою). По-друге, SPMD має консультуватися з громадами корінного населення для того, щоб визначити, чи є історичний договірний обов’язок стосовно певної власності. Тільки тоді, коли всі юридичні вимоги виконано, SPMD може продовжити займатися залученням послуг суб’єктів приватного сектору, а саме брокерів для продажу майна від свого імені.

Наведене свідчить про наявність такого невичерпного кола заходів з організації управління арештованим майном у практиці закордонних установ, аналогічних до АРМА:

  • зберігання, транспортування та обслуговування активів;
  • організація продажу активів, обрання інструментів продажу;
  • примусове розкриття інформації щодо арештованих активів;
  • екологічне оцінювання та інші експертні дослідження арештованих активів;
  • проведення консультацій з громадами.
  1. Детальніше див. підпункт 2.1 пункту 2 Розділу IV цих Настанов
  2. Детальніше див. Розділ IV цих Настанов
  3. Детальніше див. пункт 4.3.1. Розділу IV цих Настанов
Інші теми
I
ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ІНСТИТУТУ УПРАВЛІННЯ АРЕШТОВАНИМ МАЙНОМ В УКРАЇНІ ТА У СВІТІ
VI
ПІДСТАВИ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ АКТИВІВ В УПРАВЛІННЯ АРМА
IX
РЕАЛІЗАЦІЯ ЯК СПОСІБ УПРАВЛІННЯ АРЕШТОВАНИМИ АКТИВАМИ